Ринит
Слизова оболонка носа є одним з інструментів захисту організму від вірусів бактерій. Вона затримує хвороботворні організми, але й першою страждає від них. Риніт або нежить — поширене захворювання слизової оболонки носа, яке супроводжується свербежем, чханням, рясними слизовими виділеннями, утрудненим диханням. Симптоми риніту залежать від причини виникнення захворювання. Кожна людина щороку стикається з тими чи іншими симптомами риніту. Однак не всім відомо, що нежить має різну природу, а тому потребує методів лікування. Риніт може бути алергічним, викликаний алергенами, і неалергічним. Друга форма здебільшого має вірусне
походження. Неалергічний риніт буває:
Гострий
Розвивається при потраплянні бактерій і вірусів у порожнину носа, коли ослаблений імунітет. Гострий риніт супроводжується набряком, утрудненим носовим диханням, слизовими виділеннями з носа.
Хронічний
Є наслідком неправильного або несвоєчасного лікування гострого риніту. Триває понад 90 днів. Також може бути ускладненням після гострого риніту. Може потребувати лікування противірусними препаратами.
Вазомоторний
Виникає через зниження тонусу кровоносних судин носа. Має хронічний характер. Супроводжується чханням і рясними слизовими виділеннями.
Атрофічний
Це одна з форм хронічного риніту. Розвивається внаслідок атрофії слизової оболонки носа.
Етіологія риніту
Перед тим, як лікувати риніт і обирати противірусні засоби, потрібно визначити причини виникненням захворювання. Алергічним ринітом неможливо заразитись. Неалергічний нежить виникає, коли контактно-побутовим або повітряно-крапельним шляхом в організм потрапляє патоген. Спровокувати риніт можуть:
- ГРВІ та інші віруси;
- Бактерії;
- Подразнення слизової оболонки носа димом, пилом;
- Різні перепади температури і вологості повітря;
- Деякі медикаменти — ібупрофен, аспірин, антидепресанти;
- Систематичне застосування судинозвужувальних крапель;
- Гострі продукти, алкоголь, харчова алергія на лактозу;
- Гормональні порушення;
- Алергени;
Механізми розвитку риніту
Нежить починається з відчуття сухості в носі та набряку слизових оболонок. Згодом з’являються характерні слизові виділення. Гострий риніт супроводжується набряком тканин, особливо в області носових раковин. Людина не може дихати через ніс. При хронічному риніті відбувається розростання слизової оболонки носових ходів. Збільшується товщина стінок судин, розширюється просвіт разом із кістковими структурами носа. Для вазомоторної форми характерні рецидиви, що проявляються без видимих причин.
Симптоми риніту
Залежно від типу і стадії перебігу патологічного процесу, симптоми риніту можуть змінюватися: від сухості в носі до рясних гнійних виділень. До основних симптомів риніту відносять:
- Свербіж і печіння в носі;
- Закладеність (важко або неможливо дихати носом);
- Рясні слизові виділення;
- Сльозоточивість;
- Шум у вухах;
- Втрата нюху;
- Головні болі;
- Часте чхання;
Риніт у вагітних жінок
Нежить у вагітних може призвести до недосипань, дратівливості, підвищеній втомлюваності. Це в свою чергу негативно позначиться на здоров’ї плоду. Майбутнім мамам заборонено використовувати судинозвужувальні краплі без узгодження з лікарем. Такі препарати впливають на капіляри плаценти, звуження яких здатне викликати гіпоксію плода.
Риніт у дітей
Усі діти ростуть з нежитем. Він виникає на фоні ГРВІ, скарлатини, кору, вірусних інфекцій та інших захворювань. Лікування риніту спрямоване на полегшення носового дихання. Для цього використовують протизапальні препарати після консультації з дитячим отоларингологом або педіатром.
Ускладнення
При відсутності лікування, риніт може викликати несприятливі ускладнення, які будуть вимагати більш складного і тривалого лікування.
Найпоширеніші ускладнення риніту:
- Перехід гострого риніту в хронічний;
- Трахеїт — захворювання верхніх дихальних шляхів;
- Дакріоцистит — запалення слізних залоз і сльозовивідних шляхів;
- Отит — запалення середнього вуха;
- Бронхіт — захворювання нижніх дихальних шляхів;
- Синусит — запалення пазух носа;
- Фарингіт — запалення лімфоїдної тканини глотки;
- Ларингіт — запалення гортані;
Діагностика риніту
Діагноз риніту ставить отоларинголог після клінічного огляду. Інструментальне обстеження, наприклад рентгенографія чи КТ пазух носа, потрібне лише у складних випадках, коли без хірургічного втручання не обійтися. Алергічний риніт діагностується після консультації у алерголога. Вазомоторний риніт відрізняється від бактеріальних і вірусних захворювань носової порожнини, якщо немає гнійних виділень.
Лікування риніту
Основне завдання — зменшити запалення і полегшити дихання. Для цього використовують наступні методи.
Медикаментозне лікування
Як лікувати застуду і риніт за допомогою медикаментів, повинен визначати лікар.
Відповідно до симптоматики призначають:
- Судинозвужувальні препарати;
- Зволожуючі краплі — сприяють кращому відходженню слизу;
- Противірусні препарати — попереджають риніт на ранніх етапах захворювання;
- Ефірні масла — мають дезінфікуючий та освіжаючий ефект;
- Антибактеріальні препарати — якщо приєдналась бактеріальна інфекція;
Фізіопроцедури
Для лікування простуди і захворювань носової порожнини рекомендують інгаляції, УФО, прогрівання. Медикаменти і фізіотерапія в комплексі дозволяють досягнути швидкого позитивного результату у лікуванні.
Також, аби полегшити симптоми риніту, можна робити лікувальні ванни та збільшити частоту пиття теплого трав’яного чаю
Хірургічне втручання
Якщо риніт набуває хронічного характеру чи має ускладнення в носовій порожнині, іноді виникає потреба у хірургічному втручанні. Менш травматичними та доволі ефективними є такі методи:
- Лазерна хірургія — лазер припікає судини, що знижує ризик кровотечі та інфікування, скорочується час реабілітації;
- Холодноплазмена вазотомія — під час процедури зменшують обсяг носової раковини, що зменшує набряклість;
Профілактика риніту
Профілактика нежиті перш за все спрямована на те, щоб зміцнити імунітет та підвищити опірність організму до простудних захворювань.
- Не займатися самолікуванням і звертатися до лікаря при появі перших симптомів;
- Регулярно провітрювати житло і проводити вологе прибирання;
- Повноцінно харчуватися;
- Загартовувати організм і займатися спортом;
- Відмовитися від шкідливих звичок;
- Мінімізувати ризик інфекційних захворювань;
