Ринофарингит
Верхні дихальні шляхи не мають чітких кордонів. Всі межі між глоткою, гортанню, носом та іншими відділами дихальної системи умовні. Тому запалення в одній із ділянок дихальних шляхів, незалежно від причини, часто розповсюджується на сусідні. З носової порожнини, яка є головними воротами для проникнення бактерій, віруси та інші збудники швидко проникають у горлянку та поширюються дихальними шляхами. Ринофариніт (або назофарингіт) — це запальний процес, який локалізується одночасно в носі і глотці. Він викликає симптоми і риніту, і фарингіту.
Причини виникнення
Найчастіше діагностується ринофариніт у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. У 80-90% випадків захворювання викликане такими вірусами, як грип, ентеровірус, риновірус, аденовірус. Крім того появу назофарингіту провокують бактерії, стрептококи, стафілококи тощо. Для захворювання характерна сезонність — найчастіше воно проявляється в осінні та весняні місяці.
Фактори ризику появи ринофарингіту:
Ринофарингіт може протікати в таких формах:
- Епідемія ГРВІ в осінньо-зимовий період;
- Переохолодження;
- Хронічні інфекції в організмі;
- Несприятливі умови навколишнього середовища;
- Куріння;
- Робота на підприємствах хімічної промисловості;
- Нездоровий спосіб життя;
- Зниження імунітету;
Симптоми ринофарингіту
Захворювання характеризується набряканням та почервонінням слизової оболонки. У дітей спостерігається незначне підвищення температури тіла. У дорослих перебіг назофарингіту зазвичай не передбачає цього симптому. Тривалість інкубаційного періоду залежить від збудника і займає час від кількох годин до 5 днів.
Клінічні ознаки ринофарингіту
- Закладеність носа, слизові чи гнійні виділення;
- Утруднене дихання;
- Печіння, сухість, поколювання у носоглотці;
- Першіння та свербіж у горлі;
- Непродуктивний кашель;
- Збільшення лімфатичних вузлів;
- Головний біль у потиличній зоні;
- Сиплий голос;
У деяких випадках може виникати відчуття закладеності вух чи зниження слуху. Це пов’язано із набряком слизової оболонки отворів євстахієвих труб. Симптоми ринофарингіту зникають через 4-5 днів. Однак хворий може бути носієм протягом двох тижнів.
Форми захворювання
- Гострий назофарингіт — проявляється після безпосереднього зараження від вірусоносія, внаслідок переохолодження тощо;
- Хронічний назофарингіт — розвивається через ослаблений імунітет, коли в організмі присутні інфекційні осередки;
- Неспецифічний ринофарингіт — виникає під час дифтерії або менінгіті;
- Алергічний ринофариніт — є реакцією організму на алергічні подразники;
Шляхи зараження
Вірус найчастіше потрапляє в організм повітряно-крапельним шляхом через слизову оболонку носа або кон’юктиву ока. Зараження відбувається при контакті з хворою людиною або носієм вірусу через рукостискання або поверхні, на яких віруси живуть протягом кількох годин або доби.
Перебіг ринофарингіту у дітей
У маленьких пацієнтів симптоматика назофарингіту проявляється поступово. Окрім загальних клінічних ознак, у дітей також підвищується температура, проявляється млявість, порушення сну, втрата апетиту. У немовлят через закладеність носа та слизові виділення виникають труднощі при годуванні та засипанні. Діти старшого віку при гострому назофарингіті скаржаться на непродуктивний кашель, який може тривати до 10 днів.
Ускладнення ринофарингіту
У маленьких пацієнтів симптоматика назофарингіту проявляється поступово. Окрім загальних клінічних ознак, у дітей також підвищується температура, проявляється млявість, порушення сну, втрата апетиту. У немовлят через закладеність носа та слизові виділення виникають труднощі при годуванні та засипанні. Діти старшого віку при гострому назофарингіті скаржаться на непродуктивний кашель, який може тривати до 10 днів.
- Отит;
- Гайморит;
- Ларингіт;
- Трахеїт;
- Кон’юктивіт;
- Бронхіт;
- Заглотковий абсцес;
Ускладнення назофарингіту бактеріального характеру виникають рідко. Якщо приєднується стрептококова інфекція, це провокує розвиток пневмонії.
Діагностика ринофарингіту
- Загальний аналіз крові та сечі;
- Бакпосів виділень з носа;
- Ендоскопічні методи діагностики;
- Рентгенографія;
- ПЛР-діагностика;
- Комп’ютерна томографія;
Лікування ринофарингіту
Терапевтичні заходи вживаються у домашніх умовах під контролем отоларинголога або сімейного лікаря. Люди, які доглядають за хворими, мають слідкувати за особистою безпекою та гігієною, аби не заразитися назофарингітом. Амбулаторне лікування потрібне лише при важкому перебігу захворювання, наявності супутніх патологій, появі ускладнень.
Лікування гострого ринофарингіту передбачає:
- Застосування медикаментів — противірусні препарати, ліки від нежиті, антигістамінні і жарознижуючі засоби, муколітики;
- Промивання носа, інгаляції, полоскання горла;
- Вживання легко засвоюваної їжі;
- Постільний режим;
- Фізіотерапія — електрофорез, лазерна терапія, УФ-опромінення;
Профілактичні заходи
Ви не знатимете, що таке гострий назофарингіт, якщо будете дотримуватися правил особистої гігієни та санітарних вимог щодо інфекційних захворювань. Потрібно:
- Ретельно мити руки після приходу з вулиці;
- Регулярно провітрювати приміщення;
- Проводити щоденне вологе прибирання з дезінфікуючими засобами;
- Збалансовано харчуватися
- Займатися спортом;
- Уникати переохолодження;
- Часто прогулюватися на свіжому повітрі;
- Провести вакцинацію проти грипу;
